http://www.stihi.ru/2010/09/20/6033
Манящею ко сну порой
Одежду сбрасывает ясень,
Дождём, разлукой и тоской,
А не цветами пахнет осень…
Арбузов полосатых кладь
Всерьёз напомнила про лето,
Ещё им любо щеголять,
Пока дожди далёко где-то…
Нас день пытается согреть,
Остаться в памяти он хочет…
Я шляпку не спешу надеть
Под новое, в цвет алый, пончо.
А солнца мало… И пока
Достала свитер с антресольки,
Ну, а в прихожей из кулька
Торчит на всякий случай зонтик.
Оригинал
Уже скидають ясени
Одежі кличною порою,
І пахнуть квіти восени
Дощем, розлукою,журою...
Лише смугасті кавуни
Всерьйоз нагадують про літо,
Ніби хизуються вони -
Ще сліз небесних не пролито,
Ще смужка літнього тепла
На згадку всім потрібна конче,
Ще шляпку я не одягла
Під куплене червоне пончо...
Та рано сонечко тіка...
Зняла вже светри з антресолі...
Й стримить щоденно із кулька
Про всяк випадок парасоля...
Иллюстрация из Интернета